Але окрім того, окрім єзуїтської, існувала бібліотека Мукачівського греко-католицького монастиря. Згодом вони були зведені в університетській бібліотеці і досить добре збереглися. Нині в єпископській резиденції Мукачівської греко-католицької єпархії знаходиться спеціалізований відділ стародруків. «Стан цих книг, привезених єзуїтами у 1646 році, практично такий, як тільки що з друкарні», – каже працівник Наукової бібліотеки Ігор Зомбор.
- Особливий шарм собору надає неймовірної краси настінний розпис, виконаний найкращими закарпатськими майстрами на початку минулого століття.
- Хрестовоздвиженський кафедральний собор – неймовірно гарний храм як всередині, так і ззовні. [newline]Його окрасою віднедавна став сквер навпроти зі статуєю австрійської імператриці Марії-Терезії, яка відіграла значну роль у релігійному житті краю.
- Фасад собору вінчає трикутний фронтон, до якого примикають 8-гранні 3-ярусні вежі з курантами.
- Слово це означає «місце для прогулянок», яким вона і є.
- З плином часу приміщення замінювалися і виконували ту чи іншу роль, незалежно від стін.
- Наступне ґрунтовне оновлення інтер’єру храму здійснив єпископ Василь Попович 1858 року.
Основною метою є підтримка розвитку внутрішнього туризму, місцевих громад, малого бізнесу та створення цифрової інфраструктури для подорожей Україною. Інноваційні пішохідні QR-маршрути є у Києві, Львові, Чернівцях, Полтаві, Черкасах, Ужгороді та Херсоні. Маршрути складаються з табличок з QR-кодами, які розміщені біля культурних та історичних пам’яток, та стрілок, що вказують шлях. Зчитавши код на табличці турист отримує всю необхідну інформацію про місце, біля якого знаходиться. До мандрівок країною ми додаємо напрямок Village Tours.
На Закарпатті За Добу Виявили 472 Випадки Covid
У рамках проекту проходить реставрація Урбанової вежі у м. Кошице (Словаччина), в також інтер’єру Хрестовоздвиженського греко-католицького кафедрального собору в м. Проект, що співфінансується з коштів гранту Європейського Союзу, передбачає проведення реставрації настінного живопису, відновлення дерев’яних елементів іконостасу та вівтаря.
Спочатку ми думали, що це нереально, тому що на склепінні ми виявили чотири великі плями втраченої штукатурки. То ми вирішили краще зберегти максимально збережений варіант розпису – те, що залишено Андрієм Тертіною. Папа Климент XIV розпустив орден єзуїтів і вони залишили Ужгород, а у 1775 р. Церкву передали Мукачівській греко-католицькій єпархії. Храм став кафедральним собором, був перебудований до греко-католицького обряду, гарно оздоблений. Тоді ж імператриця Марія-Терезія подарувала єпископу Андрію Бачинському дорогий церковний одяг, церковні предмети, серед яких і дороге обладнання для єпископського екіпажу.
У 1773 році папа Римський розпустив орден єзуїтів. Приміщення колегії та костьолу, які відтоді пустували, у березні 1775 року передали нещодавно канонізованій Мукачівській греко-католицькій єпархії на чолі з єпископом Андрієм Бачинським. Після цього церкву перебудували відповідно до вимог східного обряду. Храм оздобили іконостасом та лавицями, облаштували місця для каноніків і єпископа. З цього ж часу переселився у нову резиденцію єпископ.
Про Нас
Після цього Радянська влада оголосила про ліквідацію єпархії і передачу майна російській православній церкві, в тому числі – Собор. Петро Береш, керівник проекту «Реставрація спільної історичної та культурної спадщини» нагадав, що підготовчі роботи з реставрації розпочалися ще з ініціативи владики Мілана. «Тепер відбувається реставрація головної нави, іконостасу, водночас проходять реставраційні роботи у Кошицькому кафедральному римо-католицькому соборі, оскільки це міжнародний проєкт. Це поєднання двох міст, які завжди мали дуже близьку історію», – додав о.Петро Береш. Костьол перетворили на кафедральний собор, це зайняло кілька років.
1877-го року роботи з екстер’єру було завершено, а наступного року було встановлено годинник на одній з веж. Сенсаційну знахідку – кухню єзуїтів – виявили у цокольних приміщеннях Кафедрального собору в Ужгороді, де донедавна було книгосховище Наукової бібліотеки УжНУ. 22 березня відбулася відкрита екскурсія, яку провів керівник Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашик.
Для підтвердження реєстрації перейдіть на пошту та підвердіть посилання. Учасники прокоментували хід робіт та розказали про головні досягнення проміжкового періоду kafedralvisnik проєкту. Прихід радянської влади ознаменувався тим, що храм передали православній громаді. Лише у 1991 році він знову став греко-католицькою церквою.
Жертовник містить зображення «Невір’я Фоми», на якому Христос немов звертається не до Фоми, а до людини. Хрестовоздвиженський кафедральний собор має унікальні царські врата, у яких вдалося гармонійно поєднати живописні площини з масою різьби. Неймовірно красивим та цікавим є іконостас 1779 року. Елементи декору зі значним впливом рококо та класицизму дозволяють охарактеризувати його стиль як Терезіанський.
Зробили гарний іконостас, поставили лавиці та місця для каноників біля вівтаря. На день іменин імператриці, а це 15 жовтня 1780-го, собор урочисто освятили і єпископ Бачинський відтоді жив у резиденції в колегії. Ще тут представлені зразки житла і садиб закарпатців низинних районів (долинян, румунів і угорців), а також горян (бойків і гуцулів).
Хрестовоздвиженський храм був переданий православним у 1949 р., а повернений греко-католикам був лише у 1991 р. Сучасного вигляду храм набув у 1877 р., коли був перебудований під керівництвом архітектора Ласло Фабрі. Плафон собору розписав монументальним розписом відомий художник Йосип Бокшай, який у 1942 р. Детальніше про реставраційні роботи розповів Василь Карпів, керівник реставраційних робіт, підприємство об’єднання громадян «Центр-Комплекс». «Мета реставрації – це збереження культурних надбань спадщини попередніх епох, – каже експерт. – Різні етапи перебудови, перемалювань зачепили цей храм, але для реставраторів це дуже цікаво.